Великий голод - вічний гріх
З лихої прихоті й сваволі...
Рік 32-й горем ліг,
Мов згусток кров'янистий болю.
Голодомор 1932 - 1933рр. - одна з найстрахітливіших сторінок у новітній історії українського народу. 28 листопада 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932 - 1933рр. геноцидом українського народу.
27 листопада в районній дитячій бібліотеці учні переглянули слайди про Голодомор 1932 -1933 років.
Більш детальніше дізнатися про великий голод діти могли з тематичної полички "Голодомор... Вогонь вічного спомину".
Україна - країна дивних краєвидів. І в кожному її куточку прихована неповторна краса, а кожен ландшафт наділений тільки йому властивим незабутнім обличчям, власною душею.
12 листопада в районній бібліотеці для дітей була проведена літературно-музична подорож "В океані рідного народу - відкривай духовні острови".
Члени клубу "Берегиня" запросили присутніх у подорож по чарівному океану культури українського народу.
Діти протягом мандрівки робили зупинки на різних островах.
Перший острів - "Острів мови барвінкової".
Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почуття.
На цьому острові учасники робили зупинку, яка називається "Мовні загадки".
Наступний острів називався "Пісенний". Павлюк Юля та Панасюк Анна розповіли легенду, звідки взялася пісня в Україні. Українська пісня - це диво. Її люблять в усьому світі.
"Відгадай пісню" - так називалася зупинка на "Пісенному острові", де пропонувалося для відгадування уривки різних українських пісень.
Останній острів "Квітковий". Квіти - одне з найбільших чудес природи. Українці дуже люблять квіти.
Сачик Христина розповіла про мальви, Черняк Богдана про чорнобривці, Новосад Ольга про барвінок. Прозвучали пісні "Мальви" та "Чорнобривці".
Остання зупинка на острові квітів називалася "Квіткові загадки". Ведуча загадувала загадки, а діти відгадували.
Закінчилася подорож словами Володимира Сосюри
"Любіть Україну у сні й на яву,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову,
І мову її солов'їну."